Четвер
23.11.2017
Вітаю Вас Гость
RSS

Вітає Вас радо Шевченківська школа!
Тут добро і злагода панує навколо.
Ми відкриті для прогресивних ідей,
Тут працюють задля майбутнього дітей.


Сайт
Шевченківської ЗОШ І - ІІІ ступенів
Скадовського р-ну, Херсонської обл.
Головна Реєстрація Вхід
Каталог статей »
Меню сайту

Категорії розділу
Патріотичне виховання [25]

Наше опитування
Як ви знайшли наш сайт?
Всего ответов: 4902

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Національна гаряча лінія
Головна » Статті » Патріотичне виховання » Патріотичне виховання

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ
Затверджено наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України 27.10.2009 № 3754/981/538/49
 
Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю, та модернізації навчально-виховного процесу.
В основу національної системи патріотичного виховання покладено національну ідею, як консолідуючий чинник розвитку суспільства й нації в цілому. Форми й методи виховання базуються на народних традиціях, кращих надбаннях національної та світової педагогіки й психології.
Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.
Головною домінантою щодо патріотичного виховання молоді це формування у особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. У сучасному суспільстві вживається погляд на виховання, як процес подолання негативних тенденцій у розвитку особистості й сприйняття вихованця лише як об’єкта виховних впливів.
Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів, які відбуваються в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодівають сучасними комунікаційними технологіями.
Усе це створює сприятливі умови для розвитку виховання, як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення її статусу та потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, громадянському, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління.
В той же час, сучасний етап розвитку України потребує від органів державної влади здійснення системних заходів для вирішення проблем, пов’язаних з організацією військово-патріотичного виховання як складової загального процесу патріотичного виховання, спрямованих на військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та молодь, що є потенційними кандидатами для прийняття на військову службу.
Розбудова української армії нового типу, яка здійснюється на основі переходу Збройних сил України на комплектування військовослужбовців які проходять військову службу за контрактом, та впровадження служби у військовому резерві потребують принципових змін концептуальних засад у підходах до визначення напрямів, форм і методів робот із військово-патріотичного виховання молоді.
Виховуючи людину ХХІ століття, необхідно пам’ятати, що ми виховуємо людину нової формації, майбутній інтелектуальний потенціал країни, її громадян-патріотів.
1. Мета та завдання Концепції національно-патріотичного виховання молоді
Мета Концепції полягає у вихованні молодої людини, як патріота своєї країни, готового самовіддано розбудовувати її, як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, здатного виявляти національну гідність, знати свої права та обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти громадянському миру, і злагоді в суспільстві, поводитися компетентно, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі, як громадянин, сім’янин, професіонал, носій культури.
Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність органів державної влади, і громадських організацій із формування в громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, готовності до виконання громадянських, і конституційних обов’язків; є однією з головних складових національної безпеки України. Патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення України, українського козацтва, героїки національно-визвольних змагань, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту, які несуть у собі якості моральних ідеалів.
Патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим рівнем комплексності, тобто охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, історію, державу, право.
Головною метою роботи органів державної влади та створених відповідних організацій, а також метою реалізації проектів у сфері патріотичного виховання молоді, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є робота з молодими громадянами 14-35 річного віку, а саме виховання їх у дусі патріотичного обов’язку, поваги до військової служби та готовності до захисту Вітчизни, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.
Концепція розроблена на виконання Указу Президента України від 03.07.2008 № 616/2008 «Про проведення у 2009 році в Україні Року молоді», з урахуванням норм Указу Президента України від 25.10.2002 № 948 «Про затвердження Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», Постанови Верховної Ради України від 22.05.2003 № 865 „Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку» та пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Це передбачає визначення і реалізацію першочергових і перспективних заходів, спрямованих на формування соціально-активної життєвої позиції молодих громадян, психологічної готовності до добровільного вступу на військову службу та зразкове виконання службових обов’язків у подальшому.
Метою Концепції є створення цілісної системи національно-патріотичного виховання молоді шляхом реалізації таких виховних завдань:
- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості відповідно до її інтересів та суспільних вимог;
- реалізація індивідуального підходу до особистості, відмова від уніфікації в процесі виховання, орієнтації на “усередненого” вихованця;
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування ними духовних надбань українського народу;
- формування почуття патріотизму і духовності, національної свідомості, любові до свого народу, його історії, держави, рідної землі, родини, гордості за минуле, і сучасне – якостей, які безпосередньо впливають на досягнення достатнього рівня обороноздатності держави та зміцнення її могутності на основі героїчних прикладів історії українського народу, Другої світової війни, національно-визвольних змагань та сучасних Збройних Сил України;
- консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, загальноосвітніх закладів, громадських, молодіжних, дитячих, ветеранських і релігійних організацій у сфері патріотичного виховання;
- утвердження в масовій свідомості громадян об’єктивну оцінку ролі Збройних Сил України в українській історій, спадкоємність розвитку війська в обстоюванні ідеалів державності та незалежності;
- сприяння створенню і здійсненню діяльності установ патріотичного виховання молоді, військово-патріотичних клубів, військово-спортивних секцій, молодіжних козацьких осередків;
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови, як духовного коду нації;
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за себе, турбота про молодших та хворих;
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
- культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, зв’язку із природою, поваги до жінки, матері, толерантності;
- охорона й зміцнення фізичного, психічного та духовного здоров’я;
- забезпечення базової культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;
- спонукання зростаючої особистості до протидії проявам аморальності, правопорушенням, бездуховності, антигромадській діяльності;
- формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу військової служби, формування і розвиток мотивації до служби в Збройних Силах України, військово-професійної орієнтації молоді;
- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;
- сприяння ефективній діяльності позашкільних закладів, центрів патріотичного виховання молоді, громадським молодіжним та дитячим організаціям стосовно національно-патріотичного виховання.
2. Принципи національно-патріотичного виховання
Запорукою ефективності виховного процесу є органічне поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських, і національних цінностей, сформовану стратегію життя суспільства, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів.
Основними принципами національно-патріотичного виховання є:
принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства. У ході реалізації зазначеного принципу вихованець та педагог стикаються з проблемами, розв’язання якого вимагає творчого підходу, що стимулює розвиток моральної культури вихованця та є джерелом його особистісного розвитку.
принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на дитині, як вищій цінності, ураховує її вікові та індивідуальні особливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих принципів.
принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції. Вихователь уникає жорстких приписів, рахується з його психічним станом, життєвим досвідом, системою звичок та цінностей, вдається до продуктивних виховних дій, виявляє професійну творчість та індивідуальність.
принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи.
акмеологічний принцип вимагає від вихователя орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості вихованця, створення умов для досягнення життєвого успіху особистості, розвитку її індивідуальних здібностей.
принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно. Педагог культивує у зростаючої особистості почуття самооцінки, упевненості у собі, визнає її право на вільний розвиток та реалізацію своїх здібностей, спрямовує її зусилля на розвиток свідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, відповідальної поведінки.
принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за їх відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.
принцип полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірування інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської.
принцип технологізації передбачає послідовні науково-обгрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню соціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості. Такий процес гарантує позитивну розвиваючу динаміку.
принцип соціальної відповідності обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів виховання у реальній ситуації, в якій організовується виховний процес. Завдання виховання зорієнтовані на реальні соціально-економічні умови і передбачають формування у молоді готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем. Умовами реалізації даного принципу є: взаємозв’язок виховних задач і задач соціального розвитку демократичного суспільства; координація взаємодії соціальних інститутів, які впливають на особистість; забезпечення комплексу соціально-педагогічної допомоги; орієнтація педагогічного процесу на реальні можливості соціуму, урахування його найрізноманітніших чинників.
принцип превентивності вимагає, виховні заходи держави, всіх виховних інститутів, враховуючи інтереси особистості, спрямовані на профілактику негативних проявів поведінки молоді, на допомогу та її захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому має забезпечуватись система заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованого на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки, відвернення суїцидів та формування здорового способу життя, культури статевих стосунків.
3. Форми національно-патріотичного виховання молоді в Україні
Удосконалення системи національно-патріотичного виховання слід здійснювати шляхом розвитку у суспільстві високої соціальної активності, громадянської відповідальності, духовності, становлення громадянського суспільства, що складатиметься з молодих громадян, які володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в повсякденній діяльності з забезпечення сталого розвитку; утвердження у суспільстві поваги до культурного та історичного минулого України; створення і забезпечення реалізації можливостей для повноцінної соціалізації молодих громадян, більш активного залучення їх у вирішення соціально-економічних, культурних, правових, екологічних та інших проблем, як загальнодержавного так і місцевого значення; виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції країни, законності, норм суспільного та колективного життя, створення умов для забезпечення реалізації конституційних прав людини та його обов’язків, громадянського та професійного обов’язку; розвиток відчуття у молодих громадян почуття гордості, глибокої поваги до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої загальнодержавної та регіональної символіки та історичних святинь, гордості за країну, а також окремі регіони та міста; створення умов для посилення патріотичної направленості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя, активна протидія антипатріотизму, маніпулюванню інформацією, фальсифікації історії України; формування расової, національної, релігійної терпимості, розвиток дружніх відносин між представниками різних етнічних груп.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, профспілкові, дитячі, молодіжні та інші громадські організації, підприємства, військові частини, організації та установи, інші соціальні інститути проводять роботу з патріотичного виховання молоді, зосереджуючи увагу на:
- роз’ясненні внутрішньої та зовнішньої політики України, положень Законів України, указів, розпоряджень Президента України та постанов, розпоряджень Кабінету Міністрів України, виховуючи повагу до законодавчих норм;
- вивченні історії України та процесів державотворення, боротьби та здобуття Україною статусу незалежної, суверенної, демократичної держави;
- роз’ясненні серед молодих громадян вимог Закону України “Про загальний військовий обов’язок і статути Збройних Сил України”, вимог Військової присяги на вірність Українському народові та військових статутів шляхом організації зустрічей з ветеранами війни, відмінниками бойової підготовки Збройних Сил України відвідування військових частин, кораблів, вищих військових навчальних закладів, і вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи;
- виховання молоді на прикладах життя та діяльності видатних людей, чиє життя пов’язане з Україною у соціально-економічній, політичній, культурній сферах тощо;
- розроблення та удосконалення нових педагогічних форм і методів навчання молоді основам військової справи, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення процесу військово-патріотичного виховання;
- вивчення української мови, як державної мови України»;
- виховання поваги до Державного Гімну, історії та змісту державних символів, засвоєнні поваги до державної атрибутики.
4. Напрямки реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді
4.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:
-  підготовка нормативно-правових актів з питань патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;
-  забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади всіх рівнів, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів;
-  забезпечення виконання цільових програм військово-патріотичного спрямування з метою підвищення в державі престижу та привабливості військової служби;
-  визначення механізмів економічного стимулювання суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів ветеранських, молодіжних і дитячих громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
-  розроблення порядку проведення всеукраїнських військово-спортивних ігор, конкурсів, присвячених проблемам патріотичного виховання молодих людей;
-  розроблення положень про державні нагороди та відзнаки для вихователів, наставників за успіхи у патріотичному вихованні молоді, а також для молодих людей – за досягнення у підготовці до захисту Батьківщини, до служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України.
4.2 Активізація діяльності органів державної влади у сфері патріотичного виховання молодого покоління:
-  забезпечення наступності та системності патріотичного виховання з урахуванням вікових, національних особливостей підростаючого покоління;
-  поєднання і координація зусиль центральних та місцевих органів влади у роботі щодо патріотичного виховання молоді;
-  утвердження конституційних положень про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю;
-  посилення військово-патріотичної роботи, проведення днів і місячників захисника Батьківщини, «вахт пам’яті», пошукових заходів, військово-спортивних ігор і походів;
-  виховання у молоді національної свідомості, яка ґрунтується на українській національній ідеї;
-  сприяння молодим людям у реалізації ними інтелектуальних та творчих здібностей на благо України;
-  сприяння професійній орієнтації, розвиток мотивації до праці;
-  залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії корінних народів і національних меншин України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об’єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів;
-  сприяння формуванню позитивного іміджу українських естрадних виконавців, діячів культури і мистецтва, спортсменів, активне залучення їх до патріотичного виховання молоді;
-  забезпечення дієвого впливу суб’єктів виховання, державних і громадських організацій на свідомість, підсвідомість і поведінку молодіжного покоління з метою формування високих моральних, військово-професійних, психічних і фізичних якостей;
-  забезпечення активної участі молоді в загальнодержавних заходах військово-патріотичного спрямування, які б сприяли реалізації та утвердженню української національної ідеї та засад української державності;
-  забезпечення виконання заходів військово-спортивної підготовки, фізичного виховання – та інших, спрямованих на утвердження здорового способу життя;
-  розвиток політичної культури, залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі;
-  виховання у молодих людей культури поведінки, поваги до старших поколінь, розвинутої правосвідомості, дбайливого ставлення до природи;
-  розширення молодіжного туризму;
-  створення відповідних умов та залучення молодих людей до регулярних занять фізичною культурою і спортом, спрямування фізичного виховання на підготовку молоді до праці та захисту Батьківщини;
-  забезпечення проведення заходів військово-спортивної підготовки, фізичного виховання та інших, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян;
-  сприяння розширенню контактів з українцями, які проживають за межами України;
-  удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді;
-  сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді;
-  розроблення та реалізація програм патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування разом з усіма інституціями громадянського суспільства.
4.3 Інформаційно-пропагандистське забезпечення національно-патріотичного виховання молоді:
-  розроблення рекомендацій щодо посилення патріотичної спрямованості програм радіомовлення та телебачення, матеріалів друкованих засобів масової інформації;
-  активна протидія фактам, що фальсифікують історію України та її сьогодення;
-  створення в мережі Інтернет інформаційної бази з питань патріотичного виховання молоді;
-  організація у теле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик про патріотичне виховання молоді, про досвід роботи у цьому напрямі різних соціальних інституцій, у тому числі ветеранських, молодіжних і дитячих громадських організацій, із залученням до обговорення проблем патріотичного виховання молоді відомих вчених, державних і громадських діячів, представників культури і мистецтва, педагогів, ветеранів війни і праці, лідерів та активістів громадських організацій; випуск спеціального друкованого видання з проблем патріотичного виховання молоді;
-  недопущення пропаганди в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що підривають суспільну мораль;
-  підтримка україномовних молодіжних друкованих засобів масової інформації, теле- та радіопрограм, Інтернет-центрів;
-  виробництво кіно- і відеофільмів, видання творів, постановка спектаклів, спрямованих на патріотичне виховання підростаючого покоління.
4.4 Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями:
-  активне залучення до патріотичного виховання молоді ветеранських громадських організацій, використання їх досвіду і духовного потенціалу з метою збереження та спадкоємності славних бойових і трудових традицій;
-  відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у військово-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини;
-  організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді;
-  підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях та висвітлюють проблеми патріотичного виховання дітей і молоді;
-  посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді;
-  сприяння консолідації і координації діяльності громадських організацій при підготовці і проведенні заходів патріотичного спрямування;
-  утвердження конституційних положень про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю;
-  відродження духовності, забезпечення прав на свободу світогляду і віросповідання;
-  збереження та подальший розвиток національної культурної спадщини;
-  здійснення громадянського контролю за діяльністю органів державної влади у цій сфері;
4.5 Посилення ролі сім’ї у процесі патріотичного виховання молоді:
-  створення сприятливого рівня життєдіяльності сім’ї, належних умов для фізичного, інтелектуального, морально-естетичного, освітнього та духовного розвитку дітей та молоді на засадах національних традицій, педагогічної науки та кращого світового досвіду; 
-  підвищення педагогічної культури батьків, зокрема шляхом підготовки нових програм і посібників з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї, активізація діяльності органів державної влади та громадських структур у цьому напрямі;
-  створення всеукраїнської та регіональних інформаційно-статистичних баз даних стосовно різних категорій сімей з метою їх соціальної підтримки.
4.6 Формування науково-теоретичних і методичних засад національно-патріотичного виховання молоді:
-  здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація нових архівних документів, видання воєнно-історичної літератури, мемуарів, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, серій книг патріотичної спрямованості, календарів;
-  включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів;
-  підготовка та видання наукових праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань патріотичного виховання молоді;
-  розроблення та впровадження типових навчальних програм з питань патріотичного виховання молоді в закладах освіти;
-  вивчення інтересів, запитів, настроїв та уподобань молоді, зокрема шляхом проведення моніторингового соціологічного дослідження;
-  систематичне проведення науково-практичних конференцій, семінарів, у тому числі всеукраїнської науково-практичної конференції з проблем патріотичного виховання молоді;
-  вивчення світового досвіду з питань патріотичного виховання молоді;
-  створення на базі кращих наукових установ і закладів освіти експериментальних майданчиків та центрів для опрацювання виховних інновацій, поширення передового досвіду;
-  підвищення професійної кваліфікації педагогів та вихователів, соціальних працівників, інших фахівців у сфері соціального становлення та розвитку молоді.
5. Очікувані результати впровадження Концепції
У результаті впровадження Концепції очікується:
- поглиблення процесу формування в молоді основ гуманістичного світогляду, пріоритетності високих моральних, культурних, загальнолюдських цінностей, утвердження патріотизму та національної самосвідомості, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства в цілому, зниженню ідеологічного протистояння, зміцненню єдності й дружби корінних народів і національних меншин України;
- забезпечення формування політичної свідомості молодого покоління через активну участь у створенні політичного курсу розвитку держави на загальнодержавних, конституційних, світоглядних, правових, демократичних принципах;
-  підвищення зацікавленості молоді щодо служби у Збройних силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, її готовності до захисту України, збереження та розвитку славних бойових і трудових традицій українського народу.
-  реалізація заходів патріотичного спрямування сприятиме збереженню стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцненню її обороноздатності та безпеки.

 

Категорія: Патріотичне виховання | Додав: Сергей_Тодорчук (16.03.2015)
Переглядів: 344
Всього коментарів: 0
avatar
Календар свят. Мова, граматика, спілкування
Архів записів


Наші друзі

Скадовська гімназія center