Середа
22.11.2017
Вітаю Вас Гость
RSS

Вітає Вас радо Шевченківська школа!
Тут добро і злагода панує навколо.
Ми відкриті для прогресивних ідей,
Тут працюють задля майбутнього дітей.


Сайт
Шевченківської ЗОШ І - ІІІ ступенів
Скадовського р-ну, Херсонської обл.
Головна Реєстрація Вхід
Каталог файлів »
Меню сайту

Категорії розділу
Для учнів [10]
Для вчителів [9]
Для батьків [7]
Для колег [41]

Наше опитування
Чи потрібна шкільна форма?
Всего ответов: 9187

Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Національна гаряча лінія
Головна » Файли » Психологічна служба » Для колег

Роль курсів духовного спрямування у національно-патріотичному вихованні учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу
[ Викачати з сервера (26.0Kb) ] 29.03.2015, 19:35

Роль курсів духовного спрямування у національно-патріотичному вихованні
учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
Вплив духовності на формування свідомості особистості

Формування гармонійної особистості учня загальноосвітньої школи є провідною проблемою української психолого-педагогічної науки. В сучасних умовах пріоритетну роль відіграє саме розвиток патріотичної особистості, а також громадянське, національне, військово-патріотичне виховання.
Патріотизм (від грецького "патріс") – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя... Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення. І саме в патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до себе, людей, Батьківщини, її минулого, майбутнього та сьогодення. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму класі, школі, районі, місті, країні все мене стосується, все залежить від мене.
Тому Формування духовного світу дітей та молоді, духовності як провідної якості особистості має велике і складне завдання. Особливої актуальності воно набуває сьогодні,  коли складності соціально-економічного й політичного розвитку країни у попередні роки боляче вразили молодь. Серед дітей та молоді падає духовність, зріє зневіра у моральних орієнтирах у повсякденному житті. Засоби масової  інформації та комунікації дедалі більше впливають на суспільство й особливо на молодь, нерідко потураючи культам сили, зброї, моральному релятивізму і конформізму.
У ситуації гострого дефіциту ціннісних установок і орієнтацій релігійні моральні цінності, які є основою гуманістичних цінностей, відіграють дедалі вагомішу роль у сучасному вихованні дітей та молоді. Отже, виникає гостра потреба в залученні християнських цінностей до процесу виховання дітей, визначенні основних засад, цілей, напрямів, змісту, форм і методів формування духовності на їх основі, які разом з іншими складовими сприятимуть розвитку і формуванню духовної високоморальної особистості, майбутнього громадянина України, патріота.
    Метою і завданням навчальних предметів духовно-морального спрямування у загальноосвітніх навчальних закладах є формування особи школяра на засадах християнської моралі, плекання духовності, доброти, людяності, милосердя, чесності, працьовитості, виховання духовно багатої особистості, яка усвідомлювала б свою відповідальність перед Україною і рідним народом.
    Майбутнє нашої держави, що має багату тисячолітню християнську культуру,
залежить від християнського виховання, від змісту тих цінностей, які закладаються в серця молоді, від усвідомлення ідентичності зі своїм народом, його історією, традиціями, від мудрої книжки, рідного слова.
    Враховуючи потребу духовного відродження України  кожен педагог покликаний забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу змістом, який би допомагав виховувати душі, чесні і сильні характери, формувати сумління і громадянські чесноти: працьовитість, самопожертву, пошану до старших і спонукав би школярів у єдності з Богом вирости корисними своєму народові.
    В основу реформування системи освіти за Державною національною програмою “Освіта”  (Україна – ХХІ ст.) покладена духовність, сьогодні роль релігії у духовному відродженні не викликає заперечень. Духовне виховання у школі не суперечить її світському характеру і не розглядається як щось окремішнє, а як складова частина національного виховання в цілому. Адже, допомагає кожній людині стати людиною. А нації – нацією. У християнській моралі сконцентровані найвищі цінності європейської цивілізації, тому християнські аргументи залишаються найвагомішими. Тому, щоб виховати здорову, культурну спільному людей, нам необхідна цілюща, сила християнської моралі. 
    У процесі формування морального розвитку особи одним з найефективніших є активні форми й методи (ситуаційно-рольові ігри, аналіз соціальних ситуацій морально-етичного характеру, ігри-драматизації тощо), які дають можливість предметно, безпосередньо й емоційно залучатися до ситуації морального вибору та морального пошуку.
    Необхідним для формування морально-патріотичного розвитку дитини виступає системний підхід. Він забезпечує цілісний, ієрархічний, взаємозалежний і відкритий процес залучення дітей та молоді до цінностей у їх постійному розвитку й саморозвитку, а також наступність і безперервність цього процесу, тобто постійне ускладнення та урізноманітнення змісту й напрямів розвитку
моральних чеснот, його комплексність та інтегрованість, які полягають в
організації, взаємодії навчання й виховання, поєднанні зусиль сім’ї, позашкільних закладів, дитячих об’єднань у вихованому процесі.
    На сучасному етапі розвитку суспільства виховні методи повинні бути
зорієнтовані на становлення та розвиток такої особистості, яка б оптимально могла вирішувати складні проблеми, успішно досягати, індивідуальних та суспільних цілей, керуючись при цьому моральними нормами.
Важливу роль в цьому відіграють світоглядні переконання. Для людської цивілізації завжди були і будуть актуальними проблеми, пов’язані з світоглядною орієнтацією людини, з осмисленням нею свого місця і ролі в суспільстві, а також з відповідальністю за власні вчинки, за правильний вибір форм та напрямків власної діяльності. 
Духовний розвиток особистості сьогодні є проблемою загальнонаціонального значення. Адже майбутнє нашої держави залежить насамперед від того рівня духовності, доброти, уваги, турботи, який отримає від дорослих молоде покоління. Тільки високодуховна і високоморальна людина може з повною віддачею працювати в ім’я блага і процвітання України. 
Сьогодні суспільство переживає моральну кризу та втрату духовної складової, спричинену передусім втратою християнських цінностей, орієнтацію на індивідуалізм, прагматизм і споживацтво в особистому і суспільному житті. Втрачені основи християнського світогляду, внаслідок чого неможливе формування підвалин об’єднуючої національної ідеї; у змісті освіти інколи спостерігається світоглядний хаос, орієнтація на бездуховний інтелектуалізм. У зв’язку з цим широкого поширення набули такі негативні явища у дитячому і молодіжному середовищі, як алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, суїцид, злочинність і бродяжництво. На духовний та фізичний розвиток дитини негативно впливають продукція секс-індустрії, «всесвітня павутина», засоби масової інформації, особливо телебачення. 
Сьогодні поняття духовності набуло дуже широкого значення. За мішурою словесної патетики та загальнолюдського божевілля ми перестали розуміти істинне значення цього поняття. Реалії нашого часу вбивають в нашу свідомість нове кліше псевдодуховності. Ми забуваємо про те, що за всіх часів духовність існувала як своєрідний проектор людського світогляду. Саме внутрішній світ та духовні надбання людини і є тими чинниками, котрі формують світобачення, і, як наслідок, визначають вектор розвитку окремої людини, сім’ї та, зрештою, суспільства в цілому. Кожна думка, кожне слово, кожен крок нашого життя проходять крізь призму нашої духовності і таким чином моделюють мозаїку нашого світогляду. 
     Але хто і що сьогодні виступає архітектором духовності нашого дня? Яскраві постаті, осяяні ореолом чистоти та непорочності, глибоко філософські твори Сковороди, музика Вівальді, Бетховена, Моцарта?.. На жаль, ні. Сьогодні це місце посіли інші постаті, з дешевою славою та ницими інсинуаціями псевдодуховної культури нового віяння. Як часто доводиться спостерігати цілі творчі течії, лейтмотивом котрих є відображення насилля. І це все називають духовністю нашого часу?! Тим, що за задумом має володіти нашим духовним світом та формувати наш світогляд. Далі гірше: феменістський рух, гейпропаганда з її могутнім голлівудським зомбуванням. І все це подається в обгортці просунутості, толерантності та псевдосвободи. Так продукується нове суспільство, наріжним каменем котрого є підміна понять істинної духовності, повне падіння моралі та деградації людства…
Сьогодні, як ніколи, важливо згадати, хто ми, українці, є насправді і чим жили наші предки. Де черпали істину та з чого вчились духовності, яка і є оком людського світогляду. З часів Хрещення Київсьої Русі виховання відбувалося на засадах високої християнської духовності. Багато століть поспіль плекалась високоморальна духовність наших праотців. З молоком матері передавались Евангельські вчення, Слово Спасителя. В атмосфері філантропії та альтруїзму формувалась духовність, а відтак, - і світогляд наших земляків. Це і є єдиним, істинним та незмінним духовним скарбом, що сприяє становленню нашого світогляду, підняттям моралі та патріотичних почуттів у молодого покоління.

Неможливо переоцінити цінність окремої особистості, її роль у суспільно-історичних змінах. У часи соціальних перетворень саме й виявляється весь наявний потенціал особистості. Відповідно до напрямів діяльності психологічної служби системи освіти можна виділити такі шляхи реалізації завдань патріотичного виховання:
1. Суспільство потребує лідерів, спроможних бачити на декілька кроків уперед, здатні об’єднати навколо себе людей для досягнення поставленої мети, створюють сприятливі умови для подальшої роботи колективу. У розвитку лідерських якостей учнів важливе місце займає робота практичних психологів і соціальних педагогів, зокрема:
    корекційно-відновлювальна та розвивальна робота з учнями з метою розкриття їх особистісного потенціалу та лідерських якостей (тренінги «Я можу зробити свідомий вибір», «Моя поведінка – відповідальна», «Моє життя – мій вибір», «Моє майбутнє», «Спілкуємося та діємо» тощо);
    гурткова робота за напрямом «Школа лідерів» і факультативні курси «Вчись думати» (для учнів 5–6 класів), «Сходинки до вершини «Я» (для учнів 7–8 класів), «Самопізнання та соціалізація підлітка» (для учнів  8–10 класів), «Життєва компетентність особистості» (для учнів 10–11 класів). 
2. Використання під час психологічних занять, тренінгів, розвивальних і ділових ігор творів (уривків)із художньої літератури та української народної творчості (літературні епіграфи, метафори, афоризми, приказки і прислів’я до занять, психологічні портрети літературних героїв для проведення психологічного аналізу) з метою залучення учнів до системи загальнолюдських і національних культурних цінностей.
3. Під час навчання предмета «Психологія» в 11 класах робити акценти на наукових досягненнях українських психологів і вітчизняних психологічних шкіл.

Список використаної літератури:
1. Стельмахович М.Г. Християнська етика в початковій школі // Поч. школа. –
    1999.- № 4.
2. Ткачук В.А. Особливості морально розвитку дітей // Поч. школа. – 2000. №1.
3. Фібула М.М. Педагогіка. – 2001. 511 с.Християнська етика (методичний
   посібник). – Львів, 1997. – 159 с.
4. http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/43052/
5. http://poippo.pl.ua/na-dopomohu-osvitianam/kursy-dukhovno-moralnoho-  spriamuvannia
6. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=21525

Категорія: Для колег | Додав: Василь_Петрович
Переглядів: 225 | Завантажень: 6 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Календар свят. Мова, граматика, спілкування
Архів записів


Наші друзі

Скадовська гімназія center