person_outline
phone

5.7. Для гасіння металічного натрію, що загорівся, треба користуватися порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або ковдрою. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид карбону (IV) (вуглекислоту).
5.8. При ураженні електрострумом:
— відключити електроапаратуру від мережі;
— негайно розпочати допомогу потерпілому, викликати медичного працівника;
— повідомити про нещасний випадок директора школи.
5.9. При отруєнні: оксидом карбону (II): (ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судома й утрата свідомості).
— негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з добавкою вуглекислоти (СО) із масовою часткою 5%). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками або теплими компресами до рук і ніг. У разі потреби — робити штучне дихання до прибуття лікаря.
5.10. При отруєнні сірководнем (ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість; у деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів):
— забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з добавкою вуглекислоти з масовою часткою 5—7%.
5.11. При отруєнні оксидами нітрогену (ознаки отруєння: подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудота й блювання; отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюваннями серця):
— дати потерпілому дихати чистим киснем;
— у зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій;
— не допускати охолодження тіла.
5.12. При отруєнні хлором (ознаки отруєння: подразнювання верхніх дихальних шляхів; за тривалої дії кашель посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання; навіть за короткочасної дії хлору треба остерігатися гострого набрякання легень):
— негайно вивести потерпілого на свіже повітря;
— звільнити від одягу, що заважає диханню;
— дати дихати киснем або вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом;
— можна дати випити суспензію оксиду магнію (10 г на стакан води);
— покласти до рук і ніг потерпілого теплі компреси.
5.13. При отруєнні сірковим газом (ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, кашель і чхання):
— вивести потерпілого на свіже повітря;
— вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом,
— застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2%.
5.14. При отруєнні амоніаком (аміаком) (ознаки отруєння: подразнення слизових оболонок, сльозотеча й запалення очей, сильний кашель, жар у горлі, нудота і приступи задухи):
5.14.1. При отруєнні через уживання рідини з амоніаком:
— дати випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової кислоти;
— викликати блювання;
— дати молока, яєчний білок.
5.14.2. При отруєнні внаслідок вдихання амоніаку:
— вивести потерпілого на свіже і повітря;
— вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.
5.15. При отруєнні органічними рідинами:
5.15.1. У разі потрапляння в організм через харчовий тракт отруйних органічних рідин (ацетон, формалін, метанол, анілін тощо):
— необхідно викликати блювання;
— потім дати молока і яєчний білок.
5.16. При отруєнні сірковуглецем:
— вивести потерпілого на свіже повітря;
— давати вдихати нашатирний спирт, дати валідол, напоїти міцним солодким чаєм.
5.17. При отруєнні натрій фторидом:
— створити потерпілому повний спокій;
— поїти молоком із яйцевим білком або дати вапнистої води.
5.18. При отруєнні сульфатною кислотою:
— дати проковтнути шматочок льоду і покласти лід на живіт;
— прополоскати рот розчином калій перманганату з масовою часткою за речовиною 2 %, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.
5.19. При опіках:
5.19.1. При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином перманганату калію, бриліантової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран.
5.19.2. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
5.19.3. У разі хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15—20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою гідроген-карбонату натрію 2% (при потраплянні кислоти) або розчином оцтової або лимонної кислоти з масовими частками по речовинам 1-2% (при потраплянні лугу), ополіскують водою і накладають марлеву пов'язку з риванолем або фурациліном.
5.19.4. При опіках під час роботи з металічним натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.
5.20. При опіках очей:
5.20.1. При потраплянні в око будь-якої хімічної рідини необхідно ретельно промити його великою кількістю води.
5.20.2. При потраплянні в око кислоти найкраще відразу промити його чистою проточною водою,